Ступені порівняння прикметників

Повні і короткі форми прикметників

За типом закінчення у сучасній українській мові розрізніють повні (відмінювані) і короткі (невідмінювані) форми прикметників.

Звичайною для української мови є повна форма прикметників: високий, синій, чудова, зелена, глибоке, чорне, розумні, ясні. Повні прикметники мають два різновиди – стягнений і нестягнений. Нестягнені варіанти (як паралельні до стягнених) можливі тільки у називному і знахідному відмінках однини прикметників жіночого і середнього роду (висока - високая, глибоку – глибокую, ясне – яснеє, далеке – делекеє), а також у називному і знахідному відмінках множини (сильні – сильнії, веселі - веселії).

Повні прикметники (при наявності варіантів – у стягненій формі) належать до стилістично нейтральних форм, які використовуються без будь Ступені порівняння прикметників-яких функціональних обмежень. Нестягнені варіанти повних прикметників використовуються переважно у фольклорі і (з метою стилізації під усну народну творчість) у поезії

Сріблясті потоки із-за місяця ллються.

Сріблястії звуки з-під лютні несуться

(А.Кримський)

Окремі повні прикметники чоловічого роду у називному-знахідному відмінках однини утворюють короткі (з нульовим закінченням) форми: вартий – варт, винний – винен, годний – годен, дрібний – дрібен, живий – жив, здоровий – здоров, ладний – ладен, певний – певен, потрібний – потрібен, правий – прав, радий – рад, срібний – срібен, ясний –ясен. Сферою використання коротких прикметників є фольклор, розмовне мовлення, поезія:

Чом, Дунає, ста ти мутен,

Став ти мутен, каламутен?

(П.Куліш)

Варіанти відмінкових форм прикметників

Прикметники Ступені порівняння прикметників чоловічого і середнього роду в місцевому відмінку однини мають паралельні форми: на нижньому – на нижнім; на останньому – на останнім, на безкрайому – на безкраїм. Стилістично форми не диференціюються, використовуються у всіх стилях. Частіше вживається форма на –ому. Прикметники із закінченням –ім (-їм) активно функціонують у поетичних творах:

Там Сварог схидивсь над стернями,

вкутав голову туманами

і ворушить тихо віями,

як лісами в білім інею

(Т.Осьмачка)

Ступені порівняння прикметників

В українській мові розрізняють два ступені порівняння – вищий і найвищий, які можуть виражатися простими (синтетичними) і складеними (аналітичними) формами. Ступені порівняння властиві тільки якісним прикметникам.

1) Вищий ступінь порівняння

1. Проста форма вищого ступеня утворюється додаванням суфіксів –іш, або –ш Ступені порівняння прикметників до основи чи кореня звичайного ступеня прикметника: надійний – надійніший, могутній – могутніший, тонкий – тонший, довгий – довший. Кілька прикметників утворюють просту форму вищого ступеня порівняння суплетивно (від іншої основи): поганий – гірший, гарний – кращий, великий – більший, малий – менший.

2. Окремі прикметники утворюють паралельні форми вищого ступеня: грубший – грубіший, здоровший – здоровіший, швидший – швидкіший, тонший - тонкіший. Деякі з паралельних форм розрізняються відтінками значення, вужчою/ширшою сполучуваністю, наприклад: гірший (досвід, доля) – гіркіший (перець), гладший (предмет) – гладкіший (людина), молодший (вік, посада) – молодіший (вік), рідший (випадок, можливість) – рідкіший (гребінь, сітка), старший (вік, положення) – старіший (вік), товщий (предмет, людина) – товстіший (людина).



3. У розмовному і художньому мовленні прикметники Ступені порівняння прикметників вищого ступеня іноді вживаються в усіченій формі: Справа тут багато складніш.

4. Складена форма вищого ступеня утворюється поєднанням слів Більш, менш і звичайної форми якісних прикметників: більш дошкульний, менш важливий, менш вередливий. Для деяких прикметників складена форма вищого ступеня (як і найвищого) є єдино можливою: більш винний, менш радий, більш роботящий, менш вартий.

5. У російській мові форми вищого ступеня порівняння вживаються у поєднанні з родовим відмінком іменника (день длиннее ночи) або зі сполучником чем (Эта книга интереснее, чемта). В українській мові нормі відповідає вживання вищого ступеня порівняння з прийменником (від, за, порівняно з, проти), сполучником (ніж, як): Дисципліна у класі порівняно з Ступені порівняння прикметників минулим роком стала кращою; Проти 8-Б класу ми набагато серйозніші.

Найуживанішими є стилістично нейтральні конструкції з прийменником від і сполучником ніж. Рідше вживаються конструкції із сполучником як, що також відзначаються стилістичною нейтральністю. Сполучення вищого ступеня порівняння з прийменником за і проти характерне для розмовного мовлення. Науковим й офіційно-діловим стилям обмежене використання конструкцій з прийменником порівняно з. У письменників минулого вищий ступінь прикметників поєднується також з прийменником над: Чи може що кращого бути Над небо, задивлене в море? Такі конструкції належать до архаїчних.


documentaqfchin.html
documentaqfcosv.html
documentaqfcwdd.html
documentaqfddnl.html
documentaqfdkxt.html
Документ Ступені порівняння прикметників